Ви мусите дозволити Javascript у вашому браузері для оптимальної роботи сайта і відображення розділів повністю.

І собі, і людям: найбільші українські меценати та їхній спадок

10.10.2022
378

Зараз весь світ вражений тим, як українці готові жертвувати власні кошти і ресурси, щоб пришвидшити нашу перемогу. Насправді, такий філантропізм у нас в крові вже тисячі років і нам є з кого брати приклад. Кожна епоха української історії мала вражаючий список меценатів, які віддавали мільйони на підтримання нашої економіки, освіти, культури, медицини, віри. Багатьох уже давно немає в живих, але лишився неоціненний спадок у матеріальному вигляді та у вигляді вічної пам’яті і шани. Згадаймо наших героїв-благодійників.

Ярослав Мудрий

Першими українськими відомими меценатами були князі Київської Русі. Серед них у цій справі найбільше прославився Ярослав Мудрий (983/987 - 1054 рр.). Він фінансував створення шкіл, бібліотек, іконописних майстерень, написання літописів, переклади книг на церковнослов'янську мову. Ще одним напрямком діяльності князя було ктиторство – пожертвування на створення та убранство храмів. Завдяки Ярославу Мудрому ми можемо похвалитися тим, що в Україні знаходяться одні з найстаріших збережених архітектурних споруд Європи: Софіївський собор та Золоті ворота

Ганна Гостська 

Меценатство було не лише чоловічою справою. Історія України знає імена багатьох жінок, які щедро займалися благодійністю. Однією з них є шляхтянка Ганна Гостська (померла в 1671р.). Завдяки їй було відроджено і розбудовано одну з найбільших сучасних українських святинь – Почаївську Успенську лавру. Крім грошей та земель, Ганна подарувала монастирю ще й чудотворну ікону Божої Матері, що є особливо шанованою в православ’ї.

Рід Острозьких

Найбільше серед династії прославився Василь-Костянтин Острозький. Саме він у 1576 р. заснував перший вищий навчальний заклад у Східній Європі – Острозьку академію, яка досі функціонує в м. Острог. Крім того, князь розвивав друкування українських книг, зокрема у 1581 вийшла Острозька Біблія – перше повне видання всіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою, яке прославило українську культуру та православну церкву серед слов’янської спільноти. Династія залишила по собі і багату архітектурну спадщину: замки в Острозі, Дубному, Старому селі, с.Межиріч та Старокостянтинові; частково зруйнована резиденція в Новоград-Волинському; костел Св. Анни в Полонному.

Петро Могила

Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Петро Могила (1597 - 1647 рр.) прославився тим, що опікувався українською освітою та релігією. Києво-Могилянська колегія, створена митрополитом в 1632 році на той час стала одним з найбільших ВНЗ Східної Європи. По сьогоднішній день вона прославляє ім’я свого засновника реорганізована в Національний університет «Києво-Могилянська академія». Крім того, Петро Могила фінансував реставрацію низки київських церков: Софіївського собору, Церкви Спаса на Берестові, Михайлівського Видубицького храму, Успенського собору Києво-Печерської лаври. Також митрополит ініціював розкопки фундаментів Десятинної церкви та заснував Покровський Голосіївський чоловічий монастир (Голосіївську пустинь).  

Іван Мазепа

Мабуть, найбільшим українським ктитором був гетьман Іван Мазепа (1639 - 1709 рр.). Під його патронатом було побудовано 26 церков в понад 10 містах України. Крім того, він спонсорував зведення навчальних закладів та фортифікацій. Загалом, близько 50 споруд. Досі невідомо скільки коштів не це було витрачено, але кажуть, що тільки на релігійні установи Мазепа передав власних коштів не менше, ніж 10 бюджетів Гетьманщини! Серед уцілілих доказів: дзвіниця Софіївського собору, Церква Всіх Святих та Онуфріївська вежа Києво-Печерської лаври, Вознесенський монастир у Переяславі, Дзвіниця Борисоглібського монастиря в Чернігові, Трапезна церква Густинського монастиря, Трапезна церква Мгарського монастиря та кілька інших.  

Галаган

Меценат з Чернігівщини Григорій Галаган (1819 - 1888 рр.) був членом чернігівського комітету з поліпшення життя селянства і відповідав своїй посаді на всі 100%. Він відкривав та фінансував навчальні заклади, засновував бібліотеки та видавництва, матеріально підтримував вітчизняних митців та науковців, викупив з кріпацтва кобзаря Остапа Вересая. У спадок від мецената нам лишилися: його резиденція – палац в Сокиринцях, ремісниче училище в Дехтярах, будівля жіночої гімназії в Прилуках, Київська міська публічна бібліотека (сучасна Національна бібліотека України ім. Я. Мудрого), Колегія Павла Галагана (нині там Національний музей літератури України).

Родина Тарновських

Три покоління династії Тарновських з Чернігівщини надавали матеріальну допомогу та допомагали з публікаціями багатьом відомим діячам мистецтва та науки, зокрема Т.Шевченку, П.Кулішу, М.Гоголю, Д.Яворницькому; відкривали лікарні та бібліотеки. Чи не найбільшу спадщину по собі лишив Василь Тарновський Молодший (1838 - 1899). За життя він допоміг облаштувати могилу Т.Шевченка в Каневі, профінансував створення скверу і першого в світі пам’ятника Гоголю в Ніжині, а також монумент Котляревському в Полтаві

До речі, про Полтаву Котляревського, розказуємо в попередній статті

Крім того, Василь Васильович був видатним колекціонером і значну частину свого зібрання заповів для облаштування Музею українських старожитностей, що нині є частиною Чернігівського історичного музею ім.Тарновського. Ну, і не забуваємо про маєток родини в Качанівці – єдину українську садибу, що збереглася в комплексі.

Цукрові магнати 

У ХІХ ст у цукровому бізнесі виникло кілька потужних імперій, представники якої володіли захмарними статками, але і масштаби їхньої благодійності були не меншими. Результати їхніх діянь досі з нами. Це:

  • Церква Тихона Задонського у Сироватці на Сумщині, Свято-Троїцький собор, Садиба Харитоненків, будівля притулку для дівчат, дитяча лікарня Св.Зінаїди, Кадетський корпус у Сумах, медичний корпус та гуртожиток Харківського університету, Спаська церква та залишки маєтку в Наталівському парку зведені на кошти родини Харитоненків;
  • Бессарабський ринок, Хоральна синагога, Протитуберкульозний санаторій в Пущі-Водиці, Київський паровий борошномельний млин, Троїцький народний дім, політехнічний інститут, трамвайна мережа в Києві; Золотопільська гімназія, до створення яких долучився Лазар Бродський.
  • За кошти мільйонерів Терещенків були зведені будівлі сьогоднішніх Національного транспортного університету, Київського національного університету імені Карпенка-Карого, Національного художнього музею, Київської картинної галереї, лікарні «Охмаддит», особняк на бульварі Шевченка; садиба в Глухові та Глухівський музей
  • Музей Богдана та Варвари Ханенків і Національний художній музей України, які тісно пов’язані з музейними і культурними меценатами Ханенками. 

Звісно, що всі історії не переповісти, до того ж постійно з’являються нові благодійники. Низка сучасних меценатів уже вписали свої імена у ландшафти наших міст Центром сучасного мистецтва PinchukArtCentre, арт-інсталяціями на заводі «Інтерпайп», «Донбас ареною», Маріупольськоюю набережною тощо. А скільки ще всього чекає після перемоги!

 

Відгуки 0

Немає відгуків

Підпишіться на розсилку новин та пропозицій від discover.ua і наших партнерів

Натискаючи кнопку, ви погоджуєтесь із Правилами та умовами.